Нове дослідження, проведене в Інституті океанографії Вудс-Хоул (WHOI), виявило значну проблему: промисловий риболовний вилов десятиліттями призводить до виснаження середніх водних видів. Це ставить під сумнів загальноприйняте припущення про те, що величезна екосистема мезопелагічної зони залишається переважно неексплуатованою.

Науковці зазначають, що фокус їхньої роботи — це група великих середніх риб, яку автори назвали «темна мережа» (dark web). До цієї групи належать такі види, як камбали та акуломорські макрелі, які мешкають або переміщуються на глибині приблизно 200–1000 метрів під поверхнею. На відміну від менших риб, які часто вивчаються у дослідних сітках, ці великі види рідко потрапляли в традиційні наукові опитування, але регулярно фіксувалися у комерційних рибальських промислах.

Виснаження «світанкової зони» океану

Дослідження, опубліковане в журналі Global Change Biology, демонструє, що масштабний вилов у так званій «світанковій зоні» (twilight zone) океану вже давно розпочався. Мартин Аростегуї, головний автор дослідження, підкреслив: «Багато дискусій навколо світанкової зони припускали, що масштабний рибальський вилов там ще не почався. Наше дослідження доводить, що для цих великих середніх риб це просто не так».

Зростання вилову та зміна цілей

Аналіз даних про вилов за десятиліттях із хавайського промислу на довгих вудках (longline fishery) та інших світових зразків показав, що кількість середніх водних видів значно зросла.

• Хавайський рибальський промисел, який існує понад 100 років і традиційно орієнтується на тунець та меч-рибу, став одним із найбільш повних джерел довгострокових даних.
• У 1990-х роках цей промисел почав різко розширюватися завдяки вдосконаленню методів лову та появі цінних експортних ринків.
• Зі зростанням зусиль і переміщенням рибальства на більші глибини, вилов значно змістився у бік середніх водних видів, таких як камбали та акуломорські макрелі, чи ціна стрімко зросла.

Криза відходів: смертність «темної мережі»

Особливо тривожним є питання нецільових видів. Непотрібні види, наприклад, ланцетні риби, викидаються у величезних кількостях. Саймон Торролд, співавтор дослідження та еколог-рибалка WHOI, пояснює механізм цієї проблеми:

• У багатьох промислах так звані «види відходів» повертають до моря через їхню низьку або нульову ринкову вартість.
• Однак дослідження показують, що приблизно 80–100% цих середніх водних риб із «темної мережі» гинуть після випуску через стрес і травми від вилову.
• Це означає, що вони фактично повертаються в океан уже мертвими й просто опускаються з системи.

Глобальні наслідки та знання про екосистему

Дослідники виявили ознаки сильного тиску рибальства у мезопелагічній зоні по всьому світу. Ці ознаки включають: зменшення кількості популяцій, скорочення розміру риб і широкомасштабне недозвітування, що значно ускладнює управління ресурсами.

Камрін Браун, океанограф та еколог WHOI, наголошує на критичному дефіциті інформації: «Ми знаємо дивовижний малий обсяг про цих риб, незважаючи на їхню ймовірну важливість для океанічних екосистем». Цей розрив у знаннях перешкоджає розумінню того, як рибальський тиск вже впливає на харчові мережі та запаси вуглецю в океані.

Види світанкової зони відіграють життєво важливу роль у ширшій системі океану. Багато з них слугують здобиччю для комерційно цінних хижаків, таких як тунець та меч-риба, забезпечуючи стійкість морських харчових мереж і рибного господарства.