Штучний інтелект (AI) спричинив потужний сплеск у сфері UX-дизайну, значно ускладнюючи уже бурхливий професійний ландшафт. Швидке впровадження AI-інструментів викликало хвилю як ентузіазму, так і глибокої невизначеності серед фахівців. Багато компаній поспішно вводять мандати щодо використання штучного інтелекту, намагаючись наздогнати глобальні тренди.

Цей стрімкий перехід часто відбувається без належного аналізу його корисності. Ми бачимо, як організації за мить переходять від ситуації, коли неміє коштів навіть на ліцензію Mural, до значних інвестицій у масові підписки на Copilot. Однак цей порив іноді перетворюється на поверхневе використання технологій, що не приносить реальної користі користувачам чи бізнесу.

Від метрик до сенсів: Проблема "токенаксінгу"

У світі UX-дизайну часто використовують так звані vanity metrics (метрики пишноти) для вимірювання швидкості впровадження AI. До них належить, наприклад, кількість використаних токенів (tokenmaxxing). Проблема полягає в тому, що ці показники не мають прямого зв'язку з ключовими результатами бізнесу (OKR) чи, що важливіше для UX, із забезпеченням стабільно високої якості досвіду кінцевих користувачів.

Ми стикаємося зі значною розбіжністю у реакціях на невизначеність, яку породжує штучний інтелект. У професійних мережах ми бачимо хвилю катастрофізмові: «Figma мертва», «Бо більше не буде UI», «Процеси вичерпали себе» тощо.

Ритуал замість розуміння

Деякі фахівці зосереджуються лише на ритуалах, а не на глибокому розумінні процесів. Це проявляється у таких діях:
* Завантаження бібліотек готових промптів для копіювання та вставки.
* Використання репозиторіїв із 250 готових навичок, які не були адаптовані під поточні потреби проєкту.

Такий підхід є механічним і не дозволяє дизайнерам справді осмислити, як саме AI може покращити їхню роботу та кінцевий продукт.

Економіка руху: Що насправді потрібно змінити?

Серед цієї тривоги критично важливо повернутися до розуміння наміру (intention) та економії рухів (economy of motion). Це означає, що ми маємо перейти від простого використання інструментів до стратегічного застосування. Як показує філософія Брюса Лі, справжня майстерність полягає не в кількості рухів, а у їхній цілеспрямованості та ефективності.

Нам необхідно думати... про те, як AI може стати інструментом для досягнення чіткої мети, а не просто ще одним елементом технологічного хайпу. Це вимагає від дизайнерів переосмислення своїх ролей і пріоритетів у процесі створення продукту.