птахи-хижаки та орли (raptors) відіграють критично важливу роль у екосистемах, виступаючи як верховні хижаки, так і ключові падальники. Проте порівняно з багатьма іншими видами птахів, популяції цих хижаків скорочуються значно швидше. Це пов’язано з їхньою біологією: вони потребують великих територій для існування, мають низьку густину населення та повільно розмножуються. З огляду на це, орли вразливі до впливу людської діяльності — від використання пестицидів у сільському господарстві та потрапляння під електричний струм, до зіткнень з вітровими турбінами чи браконьєрства.

Через те, що науковці часто розуміють масштаби цих скорочень із запізненням, ефективний моніторинг популяцій є життєво важливим інструментом для раннього попередження про екологічні кризи. Африка є регіоном з високим рівнем біорізноманіття хижаків, але багато країн континенту не мають дієвих програм спостереження. Нещодавнє дослідження спробувало поєднати дані із різних африканських опитувань для розуміння змін у масштабах всього континенту, проте інформація з Південної Африки була відсутня.

Саме тому дослідники зосередилися на даних, зібраних одним відданим польовим працівником Ронель Вісагі, яка протягом 16 років (з 2009 по 2025 рік) проїхала майже 400 000 км через центральну частину Південної Африки. Під час цих експедицій вона фіксувала всіх орлів та великих птахів, що дозволило дослідникам проаналізувати тенденції популяцій на основі швидкості спостережень (кількість особин на 100 км проїзненого шляху).

Масштабне скорочення популяцій хижаків

Аналіз, який охоплював тенденції у 18 видів орлів та 8 інших великих птахів, не приніс позитивних новин. Результати дорожніх переписів виявили серйозну загрозу для багатьох видів. З них 50% (тобто 13 із 26) продемонстрували значне скорочення популяції. Лише 3 види (12%) показали суттєвий ріст, а решта 10 видів (38%) не мали статистично значущих тенденцій.

Критичні показники та вразливі групи

Згідно з отриманими даними, 42% оцінених видів скоротили свою популяцію більш ніж на 50% за останні 16 років. Ці дані викликають серйозне занепокоєння щодо природоохоронного статусу багатьох видів у регіоні, відомому своїми важливими орлиними популяціями.

Серед найбільш помітних скорочень були виявлені:
* Усі 3 досліджені міграційні види (малий пустельний орел, амурський сокіл та степовий яструб). Ці тенденції збігаються з даними інших досліджень на місцях їхнього розмноження у Північній півкулі.
* Кілька резидентних хижаків, включаючи лисицю-яструба, орла Верро, та секретаря-орла. Популяції цих видів також скоротилися більш ніж на 50% в регіоні дослідження.

Виклики для міграційних видів

Захист міграційних видів є особливо складним завданням. Для їхнього збереження необхідні дії, які охоплюють не лише місця розмноження та місця зимового перебування, але й усі маршрути міграції, оскільки загрози, з якими вони стикаються, можуть суттєво відрізнятися в кожній зоні.

Необхідність переоцінки статусу збереження

Враховуючи масштаб скорочень, особливо для видів, чия популяція зменшилася більш ніж на 50%, необхідні термінові природоохоронні заходи. Важливим моментом є те, що багато з цих видів наразі не включені до глобальних чи регіональних списків загрозливих. Це вимагає негайної переоцінки їхнього статусу збереження для забезпечення ефективної державної та міжнародної підтримки.