Науковці з NASA за допомогою космічного телескопа Hubble відкрили безпрецедентний об’єк у Всесвіті — гігантську, хаотичну планетну кузню, яка кардинально відрізняється від усіх раніше виявлених. Ця структура, що отримала прізвисько «Дракулі на чи віто» (Dracula’s Chivito), викликає захоплення астрономів своєю незвичайною асиметрією та турбулентністю: на одному боці диск вкритий високими хмарами пилу й газу, тоді як інший бік лишається гладким. За оцінками вчених, у цій системі достатньо матеріалу для утворення декількох гігантських планет, що робить її унікальною лабораторією для вивчення процесів плането утворення.

Знайдена система розташована на відстані близько 1 тисячі світлових років від Землі та має діаметр, який перевищує розміри нашої Сонячної системи в 40 разів. Вона складається з молодих зірок (можливо, подвійної системи), прихованих густими хмарами пилу й газу. Відкриття, опубліковане у журналі The Astrophysical Journal, підтверджує, що космічні кузні для планет можуть бути набагато складнішими та динамічнішими, ніж передбачалося раніше.

Чому відкриття «Дракуліної чивіто» змінює уявлення про планети

Ця система, офіційно позначена як IRAS 23077+6707, виявилася не лише найбільшим відомим протопланетним диском (диском речовини навколо молодої зірки), але й одним із найнезвичайніших. За словами науковців, рівень деталізації, який надає Hubble, рідко зустрічається в астрономічних спостереженнях.

«Ми бачимо цей диск майже з ребра, і його витягнуті верхні шари та асиметрія вражають. Як Hubble, так і телескоп Джеймс Веб раніше фіксували подібні структури, але IRAS 23077+6707 надає нам безпрецедентну можливість вивчати його підструктури у видимому світлі», — зазначає головна авторка дослідження Крістіна Менш з Центру астрофізики Гарвард-Смітсоніан.

Нікнейм «Дракулі на чи віто» походить від культурних коренів учасників проекту: один вчений — із Трансильванії, інший — з Уругваю, де чи віто — популярний сандвіч. Диск, спостерігаючи з ребра, нагадує гамбургер із темним ядром і світитися шарами пилу й газу над та під ним.

Таємниця однобічних філаментів

Найбільш дивовижною рисою системи стала її асиметрія: на одному боці видно високі хмари речовини, тоді як протилежний бік лишається гладким. Вчені припускають, що таке розподілення може бути результатом:
- Активного падіння матеріалу у диск;
- Взаємодії з навколишнім середовищем.

«Ми були вражені, наскільки асиметричним є цей диск. Hubble дає нам безпосередній доступ до хаотичних процесів, які формують планети — процесів, що ще не повністю розкриті», — коментує спів дослідник Джошуа Беннет Ловелл.

Як вивчати планетарні системи у екстремальних умовах

Протопланетні диски є місцями, де збирається речовина для утворення планет. IRAS 23077+6707 містить достатню кількість газу й пилу для створення декількох епітеліоподібних світів, що робить її ідеальним об’актом для досліджень.

Теоретичні моделі під сумнівом

Відкриття підкидає виклик традиційним уявленням про те, як формуються планетарні системи. Якщо подібні асиметрії часто зустрічаються, це може означати:
1. Наявність невідомих механізмів перенесення речовини в дисках;
2. Вплив сусідніх зір або магнітних полів на структуру дисків;
3. Динамічні процеси, які ще не враховувалися в моделях.

Hubble та майбутнє досліджень

Це відкриття підкреслює важливість Hubble у вивченні космосу, особливо для спостережень у видимому діапазоні. Втім, наступними кроками стануть порівняльні аналізи з даними телескопа James Webb, який працює в інфрачервоному спектрі й може розкрити ще більше деталей про склад речовини у диску.