EVERYTHING
Лабораторії поруч із балетною студією: як організовано 141 тисячу квадратних футів
Схвалений проєкт вартістю $223 млн стане найбільшою капітальною інвестицією за майже столітню історію Old Dominion University у Норфолку. Нова будівля загальною площею 141 117 квадратних футів (понад 13 000 кв. м) зведе під одним дахом два факультети, які традиційно існували в окремих корпусах — Інженерно-технологічний коледж Френка Баттена та Коледж мистецтв і словесності.
Архітектурну концепцію розробило бюро VMDO Architects у партнерстві із проєктними компаніями Ballinger та Diamond Schmitt Architects. Замість ізольованих аудиторій проєкт пропонує систему наскрізної візуальної проникності, де дослідницькі зони та творчі майстерні взаємодіють між собою через скляні атріуми.
Цифри, лабораторії та концертний зал: анатомія нової архітектурної домінанти
Навчальний хаб розрахований на функціональну гнучкість і здатність трансформуватися під нові технологічні потреби протягом наступних десятиліть. Проєктне планування об'єднує в єдиний комплекс високі наукові стандарти рівня R1 та інфраструктуру для сценічних мистецтв:
- Дослідницькі зони R1: спеціалізовані сухі та вологі лабораторії, а також випробувальні бокси для робототехніки й морських систем;
- Лабораторія захоплення руху: цифровий комплекс Motion Capture для розробки анімації, спецефектів та VR-симуляцій;
- Творчий блок: студентські дизайнерські студії, майстерні швидкого прототипування та виставкові галереї;
- Зал на 800 місць: багатофункціональний концертний простір із професійною акустикою.
Головний архітектор проєкту Джо Аткінс із VMDO Architects зазначив, що команда прагнула звести активний маяк кампусу, де інженерія та мистецтво перетинаються й збагачують одне одного. Завершення будівництва заплановано на 2030 рік — до столітнього ювілею університету.
Чому концепція просторової конвергенції стає новим трендом у вищій освіті
Справжня цінність проєкту ODU полягає у зміні парадигми проектування навчальних закладів. Десятиліттями университетські кампуси будувалися за принципом суворої сегментації: точні науки навчалися в одному крилі, гуманітарії — в іншому. Сучасний ринок праці потребує фахівців на перетині дисциплін — від розробників штучного інтелекту для медіа до інженерів протиаварійного дизайну.
Створюючи спільні зони відпочинку, відкриті майстерні та прозорі стіни між лабораторіями й студіями, архітектори стимулюють студентів до міждисциплінарних колаборацій. Будівля в Норфолку показує, що майбутнє дизайну полягає у створенні екосистем, де естетика й технологічна функція утворюють єдине ціле.