ШІ-інженерія за 165 тисяч доларів
Автор JavaScript-рантайму Bun Джаред Самнер здійснив безпрецедентний технологічний експеримент, переписавши проєкт обсягом понад 500 000 рядків коду з мови Zig на Rust. Замість традиційної команди розробників Самнер залучив близько 50 паралельних потоків ШІ-агентів Claude Code, які працювали на базі моделі Claude Fable. Весь процес міграції тривав лише 11 днів і коштував Anthropic близько $165 000 в еквіваленті API-запитів. Нова версія успішно пройшла внутрішній тестовий набір, що містить понад мільйон перевірок, проте такий підхід викликав занепокоєння у творців оригінального інструментарію.
Чому рантайм відмовився від Zig
Головною причиною міграції Самнер назвав специфіку архітектури Bun, яка поєднує автоматичне прибирання сміття та ручне керування пам'яттю. За його словами, мова Zig просто не була спроєктована для безпечної роботи в умовах такого гібридного підходу, що призводило до постійних багів із витоком пам'яті. Останньою краплею став інцидент у березні 2026 року, коли через помилку в бандлері Bun стався витік сирцевого коду ШІ-асистента Claude Code. Автоматизоване керування пам'яттю в Rust дозволило розв'язати ці проблеми на рівні компілятора, проте перехід на нову мову ціною генерації мільйона рядків неконтрольованого коду викликав скепсис.
Конфлікт ідеологій та «неперевірений шлак»
Творець мови Zig Ендрю Келлі виступив із жорсткою критикою цього рефакторингу, заявивши про фундаментальну розбіжність цінностей обох проєктів. У своїй публікації він зазначив, що команда Zig давно була шокована низькою якістю інженерних практик у Bun, де пріоритет віддавався швидкості релізів, а не надійності. Келлі підкреслив, що Самнер «писав шлак ще задовго до появи великих мовних моделей», а використання ШІ лише масштабувало проблему. Він поставив під сумнів здатність тестового пакета Bun гарантувати безпеку коду, оскільки ці ж тести раніше пропускали критичні баги в Zig-версії.