EVERYTHING
Поєднання інженерії та природи в центрі Амстердама
У парку Flevopark в Амстердамі відбулося відкриття кінетичної інсталяції Steel Grass («Сталева трава»), розробленої французьким творчим об'єднанням Aérosculpture під керівництвом інженера Жана-П'єра Давіда. Робота прикрасила експозицію цьогорічного фестивалю сучасного мистецтва Synergy Art Festival 2026, який фокусується на екологічних та адаптивних формах у дизайні міського простору. Інсталяція є масштабним полем із тонких дзеркальних стрижнів, що підіймаються до неба та безперервно реагують на зовнішній вплив.
Конструкція тримається у вертикальному положенні завдяки складному інженерному рішенню. На відміну від традиційної статичної скульптури, кожен її елемент збалансований між вагою металу та силою підйому гелію. Завдяки цьому інсталяція позбавлена жорсткої фіксації та перебуває в постійному русі, трансформуючи порожній простір парку на динамічне світловідбивальне поле.
Чому кінетичні форми змінюють сприйняття публічного простору
Проєкт Steel Grass демонструє актуальний тренд сучасної візуальної культури — перехід від монументальних міських пам'ятників до адаптивного дизайну, який інтегрується у навколишнє середовище. Інсталяція не диктує перехожим єдиного сценарію взаємодії, а стає живим продовженням ландшафту. Тонкі металеві стебла відбивають сонячне світло, навколишні дерева та силуети відвідувачів, створюючи мерехтливий ефект.
Взаємодія інсталяції з вітром створює унікальний хореографічний малюнок, який неможливо запрограмувати заздалегідь. Залежно від напрямку та сили повітряних потоків, конструкція або стискається в щільну блискучу стіну, або розходиться в сторони, відкриваючи простір. Це перетворює рух повітря на видимий фізичний процес, дозволяючи відвідувачам побачити вітер.
Інженерна концепція та деталі реалізації проєкту
В основі художнього задуму лежить гелієве наповнення внутрішніх порожнин стебел, що створює необхідний натяг металевої нитки. Співавторами та кураторами виставки виступили Наташа Грінхалг і Богомир Дорінгер. Вони інтегрували об'єкт у природну екосистему парку без капітального втручання в ґрунт, що відповідає концепції екологічного дизайну.
Коли вітер повністю вщухає, інсталяція завмирає у вигляді ідеально рівних вертикальних ліній. Як зазначають автори проєкту, «ми хотіли показати, що даже повітря має свою форму, а найпростіша фізична взаємодія між металом, підіймальною силою та вітром може створити складну художню мову». Проєкт функціонуватиме до завершення літнього сезону, після чого матеріали демонтують і відправлять на вторинну переробку.