За даними Builtin, сучасний ринок програмного забезпечення переживає етап, який експерти називають «AI Design Slop». Це масове використання інструментів штучного інтелекту для створення інтерфейсів, що призводить до виникнення величезної кількості взаємозамінних користувацьких досвідів. Ця проблема має глибоке коріння у минулому дизайну, зокрема в епоху скейюмофізму початку 2010-х років.
Від імітації до уніфікації: урок скейюмофізму
Раніше вважалося правильним розміщувати відбиток логотипу під ним або створювати вдавлені тіні на текстових полях. Ці елементи не були просто декоративними; вони мали комунікувати відчуття фізичного світу, надаючи інтерфейсу ваги та текстури. Це був жест: «Ви знаєте, як це працює, бо ви зустрічалися з поверхнями в реальному житті». Проте, з часом ці елементи перестали означати щось конкретне і перетворилися лише на орнамент.
Що таке AI Design Slop?
AI Design Slop функціонує за аналогічною логікою, але відсутність початкового «реального» об'єкта робить проблему ще глибшою. Йдеться не про генерацію стокових фотографій чи блогів ChatGPT, а про елементи всередині робочого програмного забезпечення: типові процеси онбордингу з трьома кроками та прогрес-точками; порожні стани із загальними ілюстраціями; або повідомлення про помилку, які є ввічливими, але не надають жодної корисної інформації.
Такий дизайн проходить усі технічні перевірки, оскільки він «технічно правильний». Проте він виглядає як «все приблизно», а не як щось конкретне. Наприклад, градієнтний «булоб» на кожній сторінці SaaS-продукту комунікує те саме, що й відбиток логотипу: тут відбувається щось серйозне, але він робить це для кожного продукту однаково, тобто не говорить нічого конкретного про жоден із них.
Втрата ідентичності як ризикований тренд
Коли скейюмофізм вказував на реальний об'єкт і повідомляв: «Це знайоме», AI-дизайн Slop посилається на ніщо конкретне, лише стверджуючи: «Це професійно». Ця тенденція не просто знижує естетику; вона створює ризики для бізнесу. Відсутність унікальної точки зору бренду призводить до ерозії користувацької довіри, оскільки продукт втрачає свій смисл і стає лише функціональним шаблоном.
Таким чином, AI може забезпечити технічну компетентність на найвищому рівні, але не здатний створити глибокий наратив чи унікальну естетику, необхідну для виділення на перенасиченому ринку.