EVERYTHING
Нічний серп Червоної планети та випробування сенсорів
Під час прольоту на швидкості 19 800 км/год камери та наукові прилади міжпланетного зонда зафіксували видовищні кадри Марса. Апарат пройшов на мінімальній відстані близько 4600 кілометрів від поверхні планети, обійшовши її з боку нічного термінатора.
Наукова команда під керівництвом Лінді Елкінс-Тантон із Лабораторії космічних наук у Берклі використала це зближення для калібрування мультиспектральної камери, магнітометра та спектрометрів. Зонд вивчив південну полярну шапку Марса, багату на водяний лід, подвійний кратер Гюйгенса, а також зону ударної хвилі, де планетне магнітне поле перенаправляє потік сонячних частинок.
Технологічні випробування на шляху до астероїдного поясу
Зближення з марсіанською орбітою стало ключовою репетицією перед основною науковою фазою місії. Під час маневру фахівці перевірили роботу трьох фундаментальних систем зонда:
- Оптична система зв'язку DSOC успішно передала на Землю масиви даних за допомогою лазерного променя в ближньому інфрачервоному діапазоні.
- Гамма- та нейтронний спектрометри здійснили точне сканування складних елементів у верхньому шарі марсіанського ґрунту.
- Сонячно-електричні двигуни зберегли критичний запас ксенонового палива завдяки використанню зовнішньої кінетичної енергії.
Головний навігатор місії в Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) Дон Хан підтвердив, що розрахована траєкторія була витримана з точністю до метрів: «Марс дав апарату імпульс у 1600 км/год і змінив площину його орбіти відносно Сонця».
Гравітаційний «грабіж»: як апарат уповільнив Марс заради 2029 року
Головна розв'язка цього прольоту полягає у фізиці маневру, який астрономи називають гравітаційною пращею. Щоб набрати додаткові 1600 км/год швидкості та змінити нахил орбіти на 1 градус відносно Сонця, зонд у буквальному сенсі вкрав дрібку орбітальної енергії у самого Марса.
Космічний апарат прискорився коштом енергії планети, чим спричинив мікроскопічне уповільнення руху самого Марса по його орбіті. Проєктний менеджер JPL Боб Мейс повідомив, що вже в серпні 2029 року зонд дістанеться своєї мети — металевого астероїда 16 Psyche. Науковці припускають, що цей об'єкт є вцілілим залізним ядром прадавньої протопланети, дослідження якого дасть змогу вперше зазирнути у глибини планетних ядер, не розкопуючи Землю.