EVERYTHING
За даними Livescience, міжнародна група дослідників разом із представниками проекту RAD@home Astronomy Collaboratory ідентифікувала радіогалактику RAD-BAARG. Цей об'єкт відрізняється від більшості відомих радіогалактик своєю асиметричною формою, що стала результатом складних фізичних процесів у масштабах космосу.
Механізми формування структури
Радіогалактики зазвичай живляться активними супермасивними чорними дірами, які випускають потужні джети заряджених частинок у протилежних напрямках. Коли ці високошвидкісні потоки стикаються з навколишнім середовищем, вони формують величезні лопаті магнетизованої плазми. У більшості випадків такі структури виглядають симетричними, як два однакові «повітряні кульки» по боках центральної галактики.
Проте RAD-BAARG має специфічну морфологію через те, що вона падає в бік сусіднього кластера галактик. Проходячи крізь міжкластерне середовище — гарячий і розріджений газ, що заповнює простір між галактиками — галактика створює ударну хвилю, аналогічну звуковому удару від літакового винищувача.
Аналіз морфології та розмірів
Дослідження, опубліковане в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, пояснює аномальну форму об'єкта наступними фактами:
- Один із джетів RAD-BAARG спрямований прямо у ударну хвилю, що змушує його вигинатися та стискатися, утворюючи структуру, схожу на натягнутий лук.
- Розмір цієї «лукової» структури становить майже 1,8 мільйона світлових років.
- На протилежному боці інший джет не зустрічає такого опору і вигинається у форму літери S, поступово згасаючи та утворюючи «стрілу».
- Загальна довжина RAD-BAARG становить близько 2,3 мільйона світлових років, що відносить її до категорії «гігантських радіогалактик».
Як зазначив Ananda Hota, головний дослідник RAD@home Astronomy Collaboratory: «Структура цього джерела не схожа на жодну радіогалактику, яку я бачив протягом останніх 25 років». Хоча астрономи давно передбачали існування таких ударних хвиль під час падіння галактик у кластери, отримання чіткого візуального підтвердження було надзвичайно складним завданням.
Виявлення RAD-BAARG стало можливим завдяки обробці ультрачутливих радіозображень з телескопа LOFAR та оптичним даним Beijing-Arizona Sky Survey. Цей випадок підтверджує важливість колаборацій між професійними вченими та представниками citizen science для дослідження глибин космосу.