За даними CNN, науковці здійснили експеримент, який ставить під сумнів традиційне розуміння інтелекту інвалідних організмів. Дослідження фокусувалося на бджолах-метеликах та їхній здатності до інсайту — когнітивного стрибка, що дозволяє вирішувати завдання шляхом розуміння причинено-наслідкових зв'язків без необхідності багаторазового повторення. Ця здатність раніше була зафіксована лише у невеликій кількості видів, таких як великі примати та слони.
Історія інсайту: від шимпанзе до бджіл
Концепція спонтанного вирішення проблем сягає корінням більш ніж 100-річного експерименту німецького психолога Wolfgang Köhler. Він створив ігрове середовище для шимпанзе, де тварини мали отримати доступ до банана, що висів поза досяжністю. Після невдалих спроб цапе були змушені переставляти предмети — коробки та палиці — поки не змогли скласти конструкцію і дістати нагороду. Це продемонструвало їхню здатність до інсайту.
У новому експерименті, проведеному дослідниками із University of Oulu у Фінляндії, вони випробували бджоли-метеликів на абсолютно новій задачі маніпулювання об'єктами. Як повідомляє CNN, вчені створили кругову арену діаметром 10 сантиметрів та висотою 3.2 сантиметри. У центрі розмістили штучну синю квітку з цукровим розчином.
Механізм вирішення завдання
Дослідники представили бджолам кілька сценаріїв. Спочатку вони ознайомили їх із невеликою піною, щоб об'єкт не сприймався як загроза. Потім було створено ситуацію, коли ця піна покривала квітку, і комахи успішно відсунули її для доступу до винагороди. Головний тест на інсайт був проведений у третьому сценарії: квітка була переміщена з підлоги на стелю, над однією з чотирьох ям, призначених для піни.
Результат виявився вражаючим: 75% бджіл, які були попередньо експоновані до перших двох сценаріїв, змогли перекотити піну у потрібну яму та піднятися на неї, щоб дістатися квітки. Akshaye Bhambore, докторський дослідник із University of Oulu, заявив: «Ми вперше показали, що бджоли-метелики можуть вирішити абсолютно нове завдання маніпулювання об'єктами спонтанно та без попереднього навчання чи спроб-помилок».
Значення для екології
Хоча раніше було відомо, що бджоли використовують соціально засвоєну поведінку, це дослідження свідчить про глибоку гнучкість їхньої поведінки. James Nieh, професор із University of California San Diego, який не брав участі у дослідженні, зазначив: «Бджоли зазвичай не пересувають об'єкти для створення платформ, тому це не є природною поведінкою бджіл-метеликів». Однак він додав, що експеримент демонструє здатність комах пам'ятати приховане місце мети та маніпулювати об'єктом відносно цієї мети.
Natalie Hempel de Ibarra, асоційований професор нейроетології із University of Exeter, підкреслила, що така гнучкість може вплинути на те, як бджоли та інші запилювачі взаємодіють з квітами. Це дозволить їм адаптуватися до змін у ландшафтах та навколишньому середовищі.
Таким чином, виявлення інсайту у бджіл-метеликів відкриває новий напрямок для вивчення когнітивних механізмів у найменших живих істот і підтверджує універсальність принципів вирішення проблем у природі.