EVERYTHING
За даними Creativebloq, Ares Dragonis, художник та засновник Dragonis Games, підійшов до створення Necrophosis: Full Consciousness із метою створити «світ, що відчувається як світ у моїй голові». Ця епічна хоррор-гра є прикладом того, як можна переосмислити класичні елементи космічного жаху (Lovecraftian cosmic horror), відходячи від стереотипних кліше з пащунами та очима.
Архітектура забуття: боги як реліквії
За словами Dragonis, ключовим рішенням стало встановлення в грі того, що цей світ існує мільярди років після знищення Всесвіту. Це миттєво створює у підсвідомості глядача відчуття космічного масштабу та жаху. Світ функціонує як «музей богів», де колись могутні сутності тепер є лише монументами й трофеями.
У Necrophosis оточення постійно перебуває у стані розпаду, а архітектура має вигляд не збудованої конструкції, а органічно вирощеного матеріалу. Згадуючи свої джерела натхнення, Dragonis зазначив: «Моя мета полягала в тому, щоб створити щось, натхненне роботами Beksiński, а не копіювати їх». Це дозволило йому поєднати моторошні пейзажі Beksiński з біомеханічним дизайном H.R. Giger, але без остаточного прихильності до жодного стилю.
Інтуїтивний процес створення космічного жаху
Процес розробки у Dragonis є майже повністю інстинктивним. Він описує його як мистецький твір, що повільно виринає з підсвідомості художника. Замість того, щоб слідувати чіткому стереотипу космічного жаху, він дозволяє ідеям генеруватися спонтанно, часто навіть дивуючи самого автора.
«Я думаю про космічний жах як про щось грандіозне, і миттєво мій розум починає генерувати ідеї, які мене навіть дивують», — пояснює Dragonis. Він використовує свої навички 3D-моделювання для втілення цих концепцій у життя. Іноді він витрачає до 15 безперервних годин перед комп'ютером, розробляючи цілі рівні протягом кількох днів.
- Створення світу відбувається поетапно: художник уявляє елементи по частинах, і вони зрештою зливаються в єдину логічну загадку.
- Головний акцент робиться на відчутті незначності головного героя порівняно з таємничістю оточення.
- Це дозволяє гравцеві уявити немислиме, викликаючи справжнє космічне відчуття жаху без примусу чи надмірної експлуатації жанрових кліше.
Таким чином, Necrophosis демонструє, що найсильніший дизайн часто виходить із внутрішньої філософії творця, а не з прямого копіювання зовнішніх референсів.
Цей підхід до візуального наративу встановлює глибокий емоційний зв'язок між гравцем і світом гри, перетворюючи його на справжній арт-об’єкт.