Наука Читати оригінал на Cbsnews 2 хв читання 1

Daraxonrasib подвоює шанси проти раку підшлункової залози

Новий експериментальний препарат Daraxonrasib майже подвоює шанси на виживання у пацієнтів із прогресуючим раком підшлункової залози. Це значне досягнення в боротьбі з одним із найнебезпечніших видів онкологічних захворювань, для якого традиційно існувало обмежене число ефективних методів лікування. Згідно з результатами дослідження, опублікованого у New England Journal of Medicine та представленого на зустрічі American Society for Clinical Oncology в Чикаго, препарат блокує мутований білок, який стимулює ріст пухлини у понад 90% випадків раку підшлункової залози. Дослідники встановили, що прийом Daraxonrasib як щоденної таблетки знижував ризик смерті на 60% порівняно зі стандартною хіміотерапією у пацієнтів із метастатичним раком. Середня тривалість життя отримувачів препарату становила 13,2 місяця проти 6,7 місяця для групи, яка проходила хіміотерапію. Це свідчить про те, що Daraxonrasib може стати новим стандартом догляду для пацієнтів із раком підшлункової залози після попереднього лікування.

Мікроскопічне зображення клітин із виділеними синіми ядрами та червоними мембранними структурами в контексті біологічних досліджень.
Мікроскопічне зображення клітин із виділеними синіми ядрами та червоними мембранними структурами в контексті біологічних досліджень. · Джерело зображення: Cbsnews

Як повідомляє Cbsnews, дослідження показало, що експериментальний препарат Daraxonrasib забезпечує значно кращі результати виживання у пацієнтів із метастатичним раком підшлункової залози. Це було досягнуто в рамках рандомізованого випробування, де 500 пацієнтів, чий рак перестав реагувати на попереднє лікування, були випадково розподілені між прийомом Daraxonrasib та стандартною хіміотерапією. Результати цього дослідження є важливим маркером прогресу у сфері онкології.

Механізм дії та клінічні результати

Daraxonrasib працює шляхом блокування мутованого білка, який відповідає за процвітання пухлини. Ця ціль була недосяжною для лікування протягом десятиліть. Дослідники виявили, що пацієнти, які приймали препарат, не лише мали значно довший термін життя, але й відзначали менше важких побічних ефектів порівняно з групою контролю. Крім того, під час прийому таблеток пухлини зменшувалися, а пацієнти повідомляли про кращу якість життя та менший біль.

  • Зниження ризику смерті: Прийом Daraxonrasib знизив ризик смерті на 60% у порівнянні зі стандартною хіміотерапією.
  • Середня тривалість життя: Середній термін виживання для групи, що приймала препарат, склав 13,2 місяця, тоді як для отримувачів хіміотерапії він становив 6,7 місяця.
  • Побічні ефекти: Хоча побічними реакціями могли бути висип та виразки в роті, загалом пацієнти використовували препарат значно довше, ніж перебували на хіміотерапії.

Перспективи застосування препарату

Доктор Brian Wolpin із Dana-Farber Cancer Institute підкреслив потенціал Daraxonrasib як «нового стандарту догляду» для пацієнтів з метастатичним раком, які вже проходили лікування. Дослідники планують також вивчати можливість використання препарату на більш ранніх стадіях захворювання. Це може дозволити більше пацієнтам кваліфікуватися для хірургічного втручання. Доктор Rachna Shroff із University of Arizona Cancer Center, яка не брала участі у дослідженні, зазначила: «Пацієнти продовжували приймати це лікування, тому що воно забезпечувало стійку та значущу користь для них».

Оскільки препарат продемонстрував суттєву перевагу над хіміотерапією, Food and Drug Administration планує прискорити його перегляд. Крім того, у травні цього року FDA дозволила пацієнтам із певними критеріями отримувати Daraxonrasib через програму «розширеного доступу» ще до офіційного схвалення.

Таким чином, результати дослідження відкривають нові горизонти в лікуванні раку підшлункової залози, пропонуючи пацієнтам не лише продовження життя, але й покращення якості існування на етапі агресивного захворювання.

Telegram

Свіжі новини у нашому Telegram

Отримуйте миттєві сповіщення про нові публікації в рубриці «Наука»

@proscienceandevenmore