EVERYTHING
За даними Dezeen, Lucerne School of Design, Film and Art представила серію проєктів у межах курсу Bachelor in Textile Design, де текстиль виступає засобом для вирішення складних соціальних та емоційних завдань. Викладачі школи, серед яких Marion Becella та Jonas Leysieffer, акцентують на тому, що сучасні дизайнери мають ідеальні умови для протистояння глобальним викликам через поєднання кольору, патерну, функціональності та сенсорики.
Текстиль як інструмент соціальної взаємодії
Один із ключових проєктів — «Weaving Conversations» авторства Alva Tosca Jeker — досліджує текстильний дизайн як практику соціального зв’язику в умовах швидкого цифрового суспільства. Концепція базується на ідеї низького порогу доступу: люди з будь-яким рівнем підготовки можуть збиратися разом, щоб створювати спільні вироби без попередніх цілей. Автор трактує поєднання індивідуальних ниток як символ формування колективних структур.
Процес створення таких виробів стає цифровим та доступним архівом, який візуалізує спільноту як тканину, що постійно тикається. Проєкт «Weaving Conversations» є прямим запрошенням до роздумів про нові форми майбутнього разомчасті та активного формування соціальних просторів через фізичну працю з матеріалом.
Експерименти з формою та сталим розвитком
Інший проєкт, під назвою «EntFalten» від Anja Rüssli, досліджує складку як рухому просторову структуру. Використовуючи техніки пліткування у поєднанні зі складанням, автор перетворює плоскі текстильні поверхні на тривимірні об'єкти. Колір у цій колекції застосовується стратегічно: він підлаштовується під форму складок, щоб посилити ефект об’ємійності та дослідити діалог між матеріалом і кольором.
Окрему увагу приділено промисловому застосуванню текстилю. Bettina Buser розробила колекцію льоніних тканин для інтер'єрів автомобілів, що працюють у партнерстві з компанією Bcomp. Ці матеріали пропонують сталу альтернативу варіантам на основі викопного палива, доповнюючи візуальний дизайн салону та відповідаючи вимогам екологічної безпеки.
Загалом виставка підтверджує тезу школи про те, що традиційні ремесла в гармонії з цифровим середовищем дозволяють створювати об'єкти, які мають відчутний вплив на реальність. Використання гібридної експертизи дозволяє дизайнерам працювати на стику моди, архітектури, театру та продуктового дизайну.