EVERYTHING
За даними Mashable, науковці виявили, що певний вид мікроорганізмів здатний протистояти тиску, достатньому для розкришлення скельних порід. Це відкриття стає важливим аргументом у дискусіях про можливість існування позаземного життя та його транспортування між планетами.
Експеримент із газовою гарматою
Для тестування витривалості мікробів команда під керівництвом Lily Zhao використала спеціальну газову гармату розміром з кімнату. Вона спрямовувала сталеві пластини у тонкий шар бактерій, створюючи тиск до 2,4 гігапаскалів — це в десятки тисяч разів перевищує атмосферний тиск на рівні моря. Метою було відтворити умови початкового запуску мікроорганізмів у космос під час ударного впливу астероїда.
Замість повного знищення дослідники зафіксували високий рівень виживання: у деяких тестах показник склав 95–97 відсотків. Навіть при максимальних налаштуваннях, коли сталеве обладнання почало руйнуватися, виживаність мікробів залишалася на рівні близько 60 відсотків.
Гіпотеза літопанспермії та екстремофіли
Дослідження, що отримало фінансування від NASA і було опубліковане в журналі PNAS Nexus, фокусується на гіпотезі літопанспермії. Вона припускає, що інопланетне життя може переміщатися між світами, перебуваючи у закритих каміннях, які вибиває з орбіти комета або астероїд. На сьогодні вчені вже ідентифікували щонайменше 400 метеоритів на Землі, що походять саме з Марса.
Для експерименту було обрано Deinococcus radiodurans (D. rad) — відомий екстремофіл. Цей мікроорганізм відрізняється надзвичайною стійкістю до радіації, висихання та низьких температур. Такі адаптації є критичними для виживання в умовах космосу.
Професор K.T. Ramesh зазначив, що попередні дослідження ймовірності переміщення мікробів з Марса на його супутник Фобос давали низькі результати через брак якісних даних щодо витривалості організмів. Поточний експеримент заповнює цей науковий прогалин, надаючи конкретні цифри виживання під екстремальним тиском.
Результати дослідження свідчать про те, що механізми захисту мікроорганізмів можуть бути набагато потужнішими, ніж вважалося раніше. Це відкриває нові перспективи для астробіологічних пошуків у далекому космосі.