Лабораторні моделі з крові пацієнтів
Дослідники з Медичної школи Університету Джонса Гопкінса під керівництвом доцента генетичної медицини Васілікі Махайракі виростили сотні тривимірних органоїдів задньої частини головного мозку. Для цього науковці взяли зразки крові людей із хворобою Альцгеймера та здорових добровольців, після чого перепрограмували їх у стовбурові клітини.
Створені згустки тканини розміром із горошину відтворюють спеціалізовані нейрони, які виробляють серотонін. Дослідження стало одним із наймасштабніших експериментів із використанням персоналізованих органоїдів для вивчення нейродегенерації.
Молекулярні відмінності та індивідуальна відповідь на терапію
Під час аналізу органоїди з клітин пацієнтів продемонстрували ключові біологічні ознаки патології: порушення білкового обміну, запальні процеси та збої міжнейронного зв'язку. Наступним етапом стало тестування антидепресанта есциталопраму, який часто призначають для контролю тривожності та депресії при Альцгеймері.
Препарат викликав різну реакцію в залежності від походження тканини. Експеримент виявив наступні деталі реакції клітин:
- у частині зразків зросли рівні білків, відповідальних за серотонінову сигналізацію та синаптичний зв'язок;
- інші органоїди взагалі не виявили молекулярного відгуку на введену дозу ліків;
- критичні зміни зафіксували у вмісті білків RAB3A, NSF та ATCAY, які відповідають за передачу нервових імпульсів.
Науковці з'ясували, що ці білки виділяються у складі позаклітинних везикул — мікроскопічних бульбашок, якими обмінюються клітини.
Нейронні везикули як інструмент рідкої біопсії
Виявлені везикули здатні виконувати роль точного біомаркера для діагностики захворювання на ранніх стадіях. «Вирощені органоїди та позаклітинні везикули дозволяють визначати стадію хвороби Альцгеймера та оцінювати, як конкретні групи пацієнтів реагуватимуть на лікування», — зазначила Васілікі Махайракі.
У майбутньому цей аналіз функціонуватиме за принципом рідкої біопсії, даючи змогу лікарям підбирати дієвий препарат за зразком крові без тривалих спроб і помилок. Команда Джонса Гопкінса вже працює над додаванням до органоїдів імунних клітин та судинних мереж, щоб відтворити повну мікросереду людського мозку.